Педагогічний моніторинг
та
оцінка діяльності викладача
Проблема моніторингу педагогічної майстерності викладача надзвичайно
актуальна і важлива. Це розв’язання багатьох питань: удосконалення системи
підвищення кваліфікації педагогічних працівників; повніше та ефективніше
задоволення їхніх професійних запитів та потреб у системі методичної роботи;
визначення сильних сторін викладача; планування шляхів і конкретних засобів їх
закріплення та розвитку в індивідуальному стилі педагогічної діяльності.
Моніторинг успішної професійної діяльності викладача не
лише дає керівництву ліцею інформацію
для роздумів і подальшого аналізу, а й сприяє визначенню напрямів та перспектив
професійного зростання, зміцнення адекватної професійної самооцінки,
позитивного само сприйняття й професійної комфортності педагога.
Він також дає змогу оптимально вирішувати проблеми
атестації працівників, оскільки максимально усуває суб’єктивізм і упередженість
оцінок адміністрації ліцею. Однак отриманні при цьому матеріали з вивчення,
аналізу та оцінки професійної компетентності викладача дають змогу лише
визначити конкретні параметри цієї діяльності.
Для визначення професійного рівня викладача, ефективності
його діяльності можна застосувати такі форми моніторингу:
· анкетування та само тести
(виявлення суб’єктів орієнтування викладача під час вирішення професійних
питань);
· карта відстеження ефективності
уроку (зокрема заповнюють викладач та учні, порівнюють їх);
·
відстеження уроку на діалогічній
основі «викладач-адміністратор».
У системі внутріліцейного управління необхідно здійснювати моніторинг професійного рівня викладача за такими критеріями, які фіксуються в діагностичній карті:
·
знання нормативних документів;
· самоосвіта – творчий підхід до
вибору способів, методів, прийомів і засобів забезпечення особистісно
орієнтованого навчання через зміст його предмета;
· участь викладача в розробці
методик і технологій розвитку навчально-виховного процесу;
· вміння викладача змоделювати
активну діяльність учня до уроку та на уроці, позакласну роботу з предмета;
·
ведення ліцейної документації
(поурочні плани, ведення класних журналів, виконання навчальної програми та
дотримання єдиного орфографічного режиму);
·
вміння викладача підтримувати
життєдіяльність школи;
·
виконавська дисципліна;
·
робота з батьками та виконання
громадських доручень.
Загальна структура організації та проведення моніторингу та оцінки діяльності педагогічних працівників є досить сталою, що й забезпечує можливість отримання об'єктивної та надійної управлінської інформації.
Реалізація в цілісності всіх компонентів моніторингу навчання забезпечує оптимальну організацію об’єктів педагогічного процесу, робить його результативним, конкретизованим та особистісно орієнтованим. Таким чином процес навчання стає обміркованим, цілеспрямованим.